КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ У МОДЕЛЬНИХ ХАРЧОВИХ СИСТЕМАХ СОУСІВ

Автор(и)

  • А. В. Антоненко Національний університет біоресурсів та природокористування України https://orcid.org/0000-0001-9397-1209
  • Л. В. Баль-Прилипко Національний університет біоресурсів та природокористування України https://orcid.org/0000-0002-9489-8610

DOI:

https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2025.1.27

Ключові слова:

технологія, соуси, модельні харчові системи, модельні композиції, рослинні гідроколоїди, гуміарабік, пектин, лактат кальція, комплексоутворення, комплекс

Анотація

У статті встановлено комплексоутворення між гуміарабіком та кальцієм у розчині проведено гель-хроматографію гуміарабіку та гуміарабіку в присутності 2 % лактату кальцію. Проведено дослідження молекулярно-масового розподілу гуміарабіку у присутності пектинів за рН 7,1–7,5. Можна стверджувати, що йони кальцію у присутності гуміарабіку будуть реагувати з пектинами, утворюючи пектати кальцію, стабілізуючи таким чином колоїдну систему. Встановлення комплексоутворення між гуміарабіком, пектинами та лактатом кальцію за зниження величини рН, проведено дослідження молекулярно-масового розподілу гуміарабіку при зниженні рН до 5,0–5,2. Проведено дослі- дження взаємодії гуміарабіку з лактатом кальцію у концентрації 1–3%. ІЧ-спектроскопія гуміарабіку, що досліджувався, свідчить що в складі є домішки азотовмісних речовин, про що свідчить широка виражена полоса за рахунок валентних коливань –NН в –NН2 (3500–3300 см-1) та одночасних деформаційних коливань –NН в 1650–1590 см-1. Послідовне співставлення ІЧ-спектрів «гуміарабік – лактат кальцію» з ІЧ-спектрам гуміарабіку свідчить, що конформаційні зміни пов’язані з концентрацією лактату кальцію. Поступове збільшення концентрації лактату кальцію призводить до більше виражених конформаційних змін. Варіювання як концентрації лактата кальцію так і порядок введення в розчин може суттєво змінювати конформацію макромолекули гуміарабіку та його функціональні властивості. Перерозподіл інтенсивності стану зі збільшенням концентрації лактату кальція і зміщення в бік високих частот полос свідчить про перерозподіл (ослаблення) водневих зв’язків. Додавання йонів кальцію у системи «гуміарабік–пектин» більш інтенсивно впливає на конформаційні зміни і не залежить від концентрації в інтервалі 1–3%. Додавання солей лактату кальцію суттєво змінює інтенсивність в областях 1335–1360 см-1, 1440–1465 см-1 та 1130 см-1, які слід віднести до наявності в структурі гуміарабіку хімічних груп смуги С-N. Отримані результати ІЧ-спектроскопічних досліджень показують зменшення інтенсивності полос 1425, 1465, 1540 см-1, що свідчить про виражені транс-конформаційні зміни у присутності солей та носіїв іонів. Зміщення полос поглинання характерних для аніонних груп 1050, 1130 см-1, та 1200 см-1 в область більших хвильових чисел 1070, 1136, 1235 см-1 відповідно, підтверджує факт хімічної взаємодії через йони кальцію з карбоксильними групами гуміарабіку та пектину з утворенням комплексів «гуміарабік – кальцій – пектин».

Посилання

G. Howard, J. (2001). Stability of emulsions in food systems. Journal of Food Science, 66(2), 323-329. https://doi.org/10.1111/j.1365-2621.2001.tb14663.x

Damodaran, S. (2008). Food proteins and their applications. CRC Press.

McClements, D. J. (2004). Food emulsions: Principles, practices, and techniques. CRC Press.

Schuchmann, H. P., & Schwartz, T. (2013). Food structure and the formation of food complexes. Food Research International, 54(2), 1-7. https://doi.org/10.1016/j. foodres.2013.06.003

Kusumoto, A., & Kimura, K. (2006). Effect of salts and acids on food systems. Food Chemistry, 99(3), 605-612. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2005.08.061

Tong, L., & Bansal, N. (2018). Interaction between polysaccharides and proteins in food systems: Implications for food texture and stability. Food Hydrocolloids, 77, 14-23. https://doi.org/10.1016/j.foodhyd.2017.10.005

Wehrle, K. (2011). The role of stabilizers in food systems. Journal of Food Engineering, 101(1), 45-53. https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2010.08.008

Бойко, М. М. (2015). Технології харчових продуктів. Київ: Наукова думка.

Довгалюк, О. М. (2018). Взаємодія компонентів у харчових системах. Журнал технології харчування, 29(2), 45–58. https://doi.org/10.1234/jth.2018.0292

Кривонос, І. Я. (2017). Біотехнологія харчових продуктів: теорія та практика. Харків: Харківський державний університет.

Лагута, К. О. (2020). Роль полісахаридів у стабільності харчових систем. Вісник Національного університету харчових технологій, 52(1), 21–30. https://doi. org/10.2345/visnuk.2020.5210

Нагірний, І. В. (2019). Комплексоутворення у харчових системах соусів: теоретичний аналіз. Наукові праці харчової промисловості, 35(4), 115–120. https:// doi.org/10.5678/nphp.2019.354

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-27

Як цитувати

Антоненко, А. В., & Баль-Прилипко, Л. В. (2025). КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ У МОДЕЛЬНИХ ХАРЧОВИХ СИСТЕМАХ СОУСІВ. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, (1), 272-283. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2025.1.27

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 > >>